Напевно, чи не кожен другий тинейджер хоче бути схожим на своїх кумирів-«ранеток» - Аню Руднєву, Женю Огурцову, Наталю Щолкову, Олену Третьякову та Нюту Байдавлетову. Дівчата з цього радіють – мовляв, нехай усі беруть до рук гітари та створюють групи! Вони не хвилюються, що скоро подорослішають, проте у півторамісячний гастрольний тур таки поспішили вирушити. Музикантки запланували понад 60 концертів у 50-ти містах України й Росії. У рамках всеукраїнського туру «Ранетки» завітали й до Львова.
- Дівчата, з яким настроєм гастролюєте Україною? Чи вдячний український слухач?
Олена. Настрій – на «ура». В Україні нас приймають дуже добре…
Аня (перебиває. - Ю.Т.-Ч.). Годують добре…
Олена. …Тутешні прихильники - щирі й енергійні, всі «зажигають» на наших концертах. Єдине, за що хвилюємося, – що країною таки ходить грип, тому хочемо побажати всім, хто хворіє, аби швидше одужували і ставали на ноги.
Женя. Багато дівчаток і хлопчиків пишуть нам повідомлення на форум, що батьки не відпускають їх на концерти. Ми засмутились з цього приводу…
- Чи залишається у вас час під час туру працювати над третім альбомом «Ранеток»?
Олена. Якраз після концерту в Одеській студії записуватимемо деякі пісні до третього альбому. Компакт взагалі-то готовий, викроюємо час, аби дописати деякі вокальні речі.
- Відомо, як він називатиметься?
Аня. Ми вже назву придумали, але не будемо говорити, щоб «пірати» не випустили альбом перед нами (усміхається. – Ю.Т.-Ч.).
- Як народжуються нові «ранеткові» пісні, які почуття ви в них вкладаєте, які настрої? Запитання, мабуть, до Ані…
Аня. Чому відразу до Ані? (Сміється. – Ю.Т.-Ч.). Ми завжди разом пишемо пісні…
Олена. Пісні незвично народжуються – можемо писати їх у поїзді, можемо на вулиці, в гримерці...
Женя. Ще така «штука» почала траплятися. Спадає нам на думку якийсь гарний рядок, і ми – «гоп», і всі разом починаємо його розвивати у пісню. Останні кілька композицій так і були написані – з одного рядка.
- Що хочете сказати слухачам, ровесникам, своїми піснями? Мало не всі ваші твори – про любов. Це і є найголовніше у вашому віці?
Женя. Про що думаємо – про те й пишемо. Нам усім - до двадцяти років, про що ж іще нам думати? Явно не про сенс життя, а про те, як нам краще провести час, як розважитися.
- «Ранетки» виступали у Лондоні перед 70-тисячною аудиторією, ділили одну сцену з Брітні Спірс, отримали одразу дві премії «Муз-ТВ»... Які ще «горизонти» хочете підкорити?
Олена. Нещодавно здійснили свою мрію – зібрали зал «Олімпійський», де відбувся наш перший сольний концерт. Ми це зробили! А зараз мріємо виступити у 2010 році в Токіо-домі, в залі на 75 тисяч чоловік.
Женя. Ну і, звісно, хочемо випустити у лютому свій третій альбом і зняти кліп. Поки думаємо, на яку з пісень.
Нюта. І мріємо виступити з рок-легендами – AC/DC, The Rolling Stones…
Аня. Єдине, про що ми зараз думаємо, то це про цих чувачків (сміються. – Ю.Т.-Ч.).
- Які тенденції вносять «Ранетки» у вуличний рок?
Женя. Простоту!
Олена. Добре, що багато дівчат і хлопців рівняються на нас: беруть гітари і починають грати. Це, мабуть, тому, що наші пісні настільки прості, наші акорди теж прості. У нас, наприклад, є пісня на одному акорді. Та й тексти наші прості – будь-яка дівчинка може підібрати акорди на гітарі і грати у компанії. Якщо б ми робили щось складне, це було б недоступно для молодого покоління.
- Ви - ще й актриси. Сценарій цікавіший за життя чи навпаки?
Аня. Наше нинішнє кіно має набагато цікавіший сценарій, бо ми знімаємо life – все, що з нами відбувається насправді: як ми спимо, їмо... Називається «Таємне життя». Не вважаємо себе акторками, просто знімаємо одна одну, а акторський досвід – він був, є, і ми сприймаємо це як звичайну сторінку нашого життя.
- У вас - натовпи фанатів у багатьох містах України й Росії. Вони намагаються вас наслідувати. Чи не провокувало це у вас «зіркову» хворобу?
Олена. Коли нам кажуть, що ми - зірки, відповідаємо: «Зірки – на небі, а ми – ні». Коли збираємо великі зали, виникає приємне відчуття, що людям подобається наша музика. Вони приходять і співають разом з нами. Не думаємо: «О так, ми такі круті, ми це зробили, можна більше нічого не робити».
Навпаки – хочемо, щоб з’являлось усе більше й більше прихильників, щоб усе більше людей починали грати на інструментах, дивлячись на групу «Ранетки». Отримуємо задоволення, займаючись улюбленою справою.
Наталя. От коли будемо такими ж, як AC/DC, тоді й «зазвіздимося» і станемо нахабними (сміються. – Ю.Т.-Ч.).
- Як думаєте, музика – це на все життя?
Женя. Так!
Олена. Якщо музика почала супроводжувати тебе по життю, і тобі це подобається, це твоя улюблена справа, мені здається, вона буде з тобою все життя.
- Ніколи не задумувалися про сольну кар’єру?
Олена. Швидше за все - ні. Ми разом – сила: "один за всіх – всі за одного».
Аня. Ми - сім’я, для нас головне, що всі тут друзі. У нас немає такого – «колектив» і «продюсер». Ми - сім’я: «тато-ранетка», «мама-ранетка» і ми, такі маленькі.
Женя. Багато думаємо про майбутнє, і я вирішила, що коли буду немічна для того, аби виступати на сцені, десь років у шістдесят, вестиму прогноз погоди або лото (сміються. – Ю.Т.-Ч.).
Олена. А Анюта буде вести програму «Перед вами букви і зашифроване слово – давайте дзвоніть, дзвоніть!».
- Що буде, коли «Ранетки» подорослішають?
Олена. Намагаємось не загадувати, що буде в майбутньому. Бо ніхто не знає, що буде завтра, що буде в 2012 році… (сміються. – Ю.Т.-Ч.).
- З ким із шоу-бізнесу (в тому числі українського) товаришуєте? Чия музика вам до вподоби?
Олена. Для нас, напевно, найбільші друзі – рокери, такі, як «Круїз», «Таракани»... Всі решта нас не сприймають. Рокери – це «по-нашому».
Женя. Ми ще виступали на тридцятиріччі групи «Карнавал».
Аня. А з українських ми з розуму сходимо від «Океану Ельзи» та «Бумбоксу».
Нюта. Було б дивно, якби ми дружили з «ВІА Грою» або з «Блестящими»...
- Ніхто з вас, дівчата, не шкодує, що, можливо, через шоу-бізнес, ви були позбавлені «залишків» дитинства, безтурботності?
Олена. Ми щасливі, що якимось дивом так трапилось, що ми отак разом – вп’ятьох, з таким чарівним продюсером і директором, що нас оточують лише хороші люди. Ми вже стільки проїхали, стільки побачили, отримували емоції, драйв, адреналін... Багато людей займаються незрозуміло чим у нашому віці, і надіємось, що вони візьмуть себе в руки.
Аня. У нас у такому віці з’явились справжні друзі, з якими разом пройшли вогонь, воду і мідні труби. Ми одне в одному впевнені, і це багато чого варте.
Женя. По суті, те, чим займаємось, – це фігня. Головне - що ми є одне в одного.
Аня. А коли будемо старенькими, виростимо свій виноградник і питимемо вино…
Довідка «ВЗ»
Гурт «Ранетки» заснували у 2005 році в Москві подруги-музиканти Анна Руднєва (ритм-гітара, вокал, тексти пісень), Женя Огурцова (клавіші, вокал), Наталя Щолкова (соло-гітара), Олена Третьякова (бас-гітара, вокал) та Лера Козлова (ударні, вокал). Учасниці окреслюють свій музичний стиль як «вуличний рок». Дебютний альбом «Ранеток», пісні з якого стали саундтреками до серіалу «Кадети», вийшов у 2006 році. Невдовзі дівчата самі спробували себе у кіно – на телеканалі СТС почався показ серіалу «Ранетки», де музикантки зіграли самих себе. У 2008 році групу покинула Лера Козлова, а її місце зайняла наймолодша учасниця колективу Нюта Байдавлетова. У квітні 2009 року вийшов другий альбом «Ранеток» - «Настав наш час». Восени Наталя-«ранетка» шокувала своїх юних прихильників – вийшла заміж за продюсера гурту Сергія Мильниченка. *Источник* P.S. (примеч.CinderelLa) Кто из украинцев хочет нам перевести? :)
|
